Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса
Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса
Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса
Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса

Академія гри

Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса є одним з небагатьох представників європейської театральної школи в Україні і, водночас, яскравим та самобутнім представником української культури у світі; це театр високого інтелектуального рівня та акторської майстерності найвищого ґатунку; театр, якому в нашій країні і в наш час вдалося створити свою акторську школу, розробити власну методику по вихованню акторів.

Зараз, маючи за плечима чималий досвід та визнання, маючи власну акторську і режисерську школу (акторський та режисерський курс на базі Львівського Національного університету ім. І. Франка), театр виходить на якісно новий рівень — новий етап, що має назву Академія Гри. Тобто, не академічний театр в класичному радянському розумінні, а саме Академія Гри — інноваційний проект, територія структурованого навчання та співпраці творців, територія синтетичного мистецтва, місце передачі знань молодому поколінню через практику.

Театр імені Леся Курбаса не вигадує чогось нового, прикладів подібних проектів в історії театру чимало — в Україні це, насамперед, театр «Березіль» Леся Курбаса — велетенська школа-лабораторія по підготовці театральних кадрів (акторські, режисерські, драматургічні, музичні студії навчання в яких відбувалося на практиці — у роботі на сцені над конкретними виставами), цей проект, між іншим, виховав цілу плеяду театральних діячів ХХ ст. В сучасній Європі подібним прикладом може стати польський TR Warszawa (колишній Teatr Rozmaitosci), один з найпопулярніших нині європейських театрів. Єдина різниця — проект Академія Гри реалізовується в новому технічному часі, використовуючи новітню технічну базу.

Від традиційного театру Академія Гри, насамперед, відрізнятиметься підходом до творчого процесу — якщо в театрі переважно існує поділ режисер — виконавець, то тут існуватимуть лише співтворці. Навчання, передача досвіду відбуватиметься не в традиційно-академічний спосіб, а за принципом практичного освоєння матеріалу і ремесла під керівництвом майстрів. Окрім того, що Академія Гри продовжуватиме лінію репертуарного театру, вона стане й місцем реалізації багатьох мистецьких проектів різних форм — від постановок на малій та великій сценах (робота у цих двох форматах є засадничою для Академії Гри) до роботи на мегасцені — тобто, майданчиком стане весь Львів. Власне, театр вже давно виношує і частково реалізовує ідею створення Великого львівського карнавалу, мультимистецького проекту, що існуватиме в контексті Львова та в контексті міфів Львова.

Основна робота Академії Гри проводитиметься в її творчих студіях, а кожен мистецький проект реалізований Академією буде, власне, результатом роботи і співпраці цих студій.

До складу Академії Гри входитимуть:

  • драматургічна робітня (робота з молодими драматургами);
  • музично-вокальна робітня (вокал, музика, створення музики до вистав, співочих дійств);
  • пластична робітня (тренінги з акторської психо-фізики, сучасна хореографія);
  • робітня паралельного кіно (мультимедійні проекти на стику двох мистецтв — кіно та театру);
  • робітня технічного театру (режисерія світла та звуку; комп’ютерна графіка);
  • акторський курс (на базі Львівського Національного університету ім. І. Франка);
  • режисерський курс (на базі Львівського Національного університету ім. І. Франка).

Власне, за багатьма напрямками вже ведеться робота, деякі перебувають в стані розробки. Робота в усіх студіях відбуватиметься під керівництвом відомих у мистецькому світі особистостей, серед яких звичайно творчий персонал театру ім. Леся Курбаса: Володимир Кучинський, Олег Стефанов, Андрій Водичев, Олег Цьона, драматург, режисер, сценограф Володимир Клименко (КЛІМ), відомі українські режисери, драматурги, художники, театральні критики та музиканти, майстри світового театру (театр запрошуватиме своїх друзів зі Школи драматичного мистецтва Анатолія Васильєва, Центрів Ґротовського з Польщі та Італії, Осередку театральних практик Гардженіце з Польщі та багатьох інших).